Дослідницький метод

Учитель: разом з учнями ставить проблемне запитання, контролює результати Учні: самостійно здобувають необхідні знання, визначають шляхи та засоби вирішення проблеми, здійснюють самоконтроль, обгрунтовують свою думку

Аналіз методів навчання

Метод Переваги Недоліки
Пояснювально-ілюстративний та репродуктивний · економія часу; · забезпечення сис темності та логічності; · за багаторазового повторення сприяє міцності знань. · пасивність учнів; · не враховує індиві-дуальність учнів; · формує догматич-ність поглядів.
Проблемного викладу · засвоєння алго-ритмів міркувань; · перехід від виконавчої до творчої діяльності. · учні не учасники, а (більшою мірою) спостерігачі розумової діяльності. учні
Частково-пошуковий та дослідницький · творче та усвідом-лене засвоєння знань, вміння їх використовувати; · розвиток творчих та пізнавальних здібностей. · значні витрати часу та енергії вчителя і учнів; · вимагає високої кваліфікації та особистих якостей викладача.

Аспект передачі та сприймання навчальної інформації лежить в основі класифікації методів навчання Перовського С.І., Голанта Є.Я. Науковці поділяють методи навчання на словесні (розповідь-пояснення, бесіда, лекція), наочні (ілюстрація, демонстрація) та практичні (досліди, вправи, лабораторні роботи, реферати тощо).

У залежності від основних дидактичних завдань, які вирішуються на конкретному етапі навчання, класифікацію методів здійснюють відповідно до етапів процесу навчання Данилова М.О. та Єсипова Б.П.

Поряд з класифікаціями методів навчання, які відображають певну окрему сторону чи завдання навчально-виховного процесу, існують бінарні класифікації, які розглядаються Ярмаченком М.Д., Галузинським В.М., Євтухом М.Б. та ін. "Класифікація" методів навчання, що грунтується на двох істотних ознаках як обов'язкових структурних властивостях методів" була обгрунтована Алексюком А.М.

Методи навчання та рівні навчання у вищій школі

Спираючись на педагогічну систему, обгрунтовану Беспалько В.П., яка була удосконалена Жуковим Р.Ф. та Кузнєцовим Ю.В., тут розглядаються п'ять рівнів навчання. І пропонується класифікація методів на основі даних рівнів. Вона допускає як використання традиційних і нетрадиційних методів навчання, так і вихід одних та перехід до більш імпонуючих.

Перший рівень – знання-знайомства, які дозволяють студенту розрізняти, впізнавати знайомий йому предмет, явище, певну інформацію.

Другий рівень – знання-копії, що дозволяють переказати, репродукувати засвоєну інформацію.



Третій рівень – знання-вміння, тобто можливість застосувати одержані знання в практичній діяльності.

Четвертий рівень –знання-навики свого роду автоматизовані вміння.

П'ятий рівень – категорія творчості, результатом якої є так звані дії "без правил" в певній галузі навчально-пізнавальної діяльності.

Відомо, що кожна професійна діяльність охоплює весь діапазон знань від першого до п'ятого рівнів. Звичайно, щось залишається на рівні поверхневого знайомства, щось на рівні автоматичних навичок, але навчально-пізнавальна діяльність, яка стосується спеціальності, повинна сягати п'ятого рівня – категорії творчості. Зрозуміло, що на лекціях, особливо потокових, неможливо досягти не те, щоб п'ятого рівня знань, але й третього, четвертого. Саме задля цього ми повинні використовувати такі методи навчання, які спонукають та активізують індивідуальну діяльність студентів. Сталим може залишатися лише твердження про використання тих чи інших методів для набуття певного рівня знань.


6091121271469952.html
6091181218745538.html
    PR.RU™